А ЯКЩО Я СКАЖУ, ЩО В НАС БУЛИ НІМЦІ?
Відшуміли, наговорилися, висловилися… Вир емоцій та вражень. Так! Міжнародний Науковий форум завершено. Рішення запропонували й ми сподіваємось, що вони були почуті. Тож, коротко про 2 день Наукового форуму. Мої любі, ішлося:
- про складні та дійсно важливі нюанси обнародування інформації з розповідав Джуліан Еббі; - про проблеми сучасності, які постали перед молодими науковцями; - про людей, яким потрібні зміни; - про спроби побудувати абсолютно нову стратегію та систему; - про те, що маємо по факту в реаліях сьогодення; - про лобіювання; - про дрібниці, які докорінно змінюють систему: - і врешті-решт, дещо про психологію та проблеми вибору науково-дослідних робіт. Ви пропустили сьогоднішній круглий стіл? Ну що ж, втрати чималі. Проте я спробую провести короткий екскурс 2 дня Міжнародного Наукового форуму. Як вже зазначалося, про важливість і деякі нюанси обнародування інформації нам розповідав представник Бременського університету Джуліан Еббі(M. Sc. Researcher Department of Accounting and Control Faculty 7, University of Bremen). Від себе я додам, що не будучи компетентною в даній темі, мені все-таки вдалося поверхнево уловити суть та всю значимість представленої інформації. До того ж надалі, простими словами нам усе незрозуміле пояснив Дж. Зіммерман(Prof. Dr. Dr. h.c. Head of the Department of Accounting and Control Faculty 7, University of Bremen) – у результаті ми отримали цілісну картину – все розклалося по поличкам, наче волею Гарі Потера: обнародування – дійсно важливий фактор становлення і утримування на плаву економічної системи країни, довіри населення, також це й вирішальний чинник прогресу держави. Проте, залежно від ситуації, дана умова може зіграти як на користь репутації, так і навпаки - може спотворити імідж управлінської(чи будь-якої іншої) структури. Варто наголосити на тому, що економічна модель кожної країна має суто індивідуальні особливості й про це слід пам’ятати: якщо ми хочемо мати сильну країну, то ми маємо закласти відповідний економічний фундамент, тобто ми маємо створити оптимальну основу для України, ґрунтуючись на доступних нам можливостях і ресурсах, а також враховуючи її індивідуальні риси. Про проблеми, людей, які потребують змін, питання, що постають гострим лезом та ті змінно творчі дрібниці нам доповідали Юрій Мискін (к.е.н., доцент, голова Ради молодих вчених, Національний університет державної податкової служби України) та Володимир Чубай (к.е.н., доцент, Інститут економіки і менеджменту, Національний університет "Львівська політехніка"). Вони дійсно, я маю надію, змогли донести до більшості важливість створення стратегії сталого розвитку нашої країни. По суті, зараз немає єдиного діючого механізму. Завдання молоді, саме нашого покоління, створити таку модель – модель справді дієву, ефективну та власне нашу. Думаю треба підкреслити, система має бути не на папері, не в думках, не в записах – вона має бути втілена в життя. Надалі, Юрій Баранюк акцентував увагу на взаємостосунках викладача та студента й отримав запрошення порівняти методи викладання, відвідавши Бременський університет – неймовірно, таке також трапляється! Як обрати тему науково-дослідної праці? Лариса Нетребчук розповіла нам навіть про це… Про всі нюанси, «підніжки», які студенти інколи ставлять собі самі(!). А Мар’ян Вангрей(University of Economics in Bratislava) дав цінну пораду: зважайте й на керівника роботи(він обирав тему саме так):) Любі, було чимало цікавого: - ми мали змогу слухати лекції німців; - ми дискутували із приводу питань, які торкаються безпосередньо нашої майбутньої спеціальності; - ми знайомилися та обмінювалися контактами; - ми пропонували власні рішення тих чи інших проблем; - ми вислуховували різні точки зору та намагалися віднайти істину (і це нам справді вдавалося - «В споре рождается истина»!); - ми давали рекомендації та свіжі ідеї! Тут хотілося б додати пряму мову… (Marián Vongrej PhD, University of Economics in Bratislava)
